Menu
nul

Ще п'ять років тому, тим більше у 2005-му, коли наша команда працювала в Міноборони, ставлення до армії було короткозоро-зневажливим. І в суспільстві, і в Уряді. Мовляв, досить вам, військовим, клянчити більший бюджет, вимагати поставок нової зброї - навколо мир і спокій, вздовж кордонів лише друзі й стратегічні партнери...

Коли війна запалила нашу землю, ставлення до армії, до солдата змінилося. На жаль, дорогою ціною. Наша армія виковувалася в боях, вона стала сильнішою.

На фронті народилася когорта справжніх воїнів, офіцерів і солдат, і зараз важливо створити умови, щоб вони не пішли - залишилися в армії. Щоб своїм досвідом і прикладом підняли армію на якісно новий рівень - і наша країна жила в мирі й безпеці.

Я знаю, чим сильна армія і чим вона поранена. Знаю, якою армія має бути, і знаю, як того досягти. Високої боєздатності й професійності. Довіри і шани суспільства. Уваги і поваги до солдата. І коли він служить, воює, і коли стає ветераном. Ми маємо це зробити - і ми з Вами це зробимо.

Сил Вам і витримки, українські воїни! Тим, хто на фронті насамперед. Тим, хто в тилу. Тим, хто звільнився і проходить зараз часом не менш складні, ніж на фронті, іспити в цивільному житті.

Зі святом Вас!

Анатолій Гриценко: Безпека і Справедливість

Добавить комментарий