Menu
nul

Депутат Сумської обласної ради Костянтин Товстуха – людина знана і впливова не лише на Ямпільщині, виборці якої делегували його захищати свої права до обласного парламенту у жовтні 2015 року.

Він достеменно володіє економічною, соціальною ситуацією в області, де проводить прийоми громадян, зустрічається з трудовими колективами і тому не «теорія» превалює у остаточному прийнятті тих чи інших рішень Костянтином Товстухою, а докорінне вивчення життя на місцях.

- Костянтине Олександровичу давайте, насамперед поговоримо про таке. Чому Ви пішли в політику? Ви ж в той час були на 200 відсотків зайняті діяльністю одного з найуспішніших підприємств лісової галузі області, таким його за короткий час зробили Ви, та колектив. Захотіли стати депутатом обласної ради? Навіщо це Вам, якщо мали у підпорядкуванні нормальне підприємство, з міцним колективом?

- На даний час вже пізно про це говорити, адже пройшло два з лишком роки, відколи я отримав високу довіру ямпільчан - представляти інтереси району на обласному рівні.

Детально вивчивши ситуацію та поглибившись у вирішення першочергових проблем, якими стурбовані мешканці нашого району, я зрозумів, що одного мого бажання та прагнення допомогти змінити щось - замало. Я також задаю собі запитання: «Навіщо мені все це було потрібно? Чому я пішов в політику?». Можу відверто запевнити, що мав єдину мету: принести користь району і свої знання та досвід вкласти в розвиток Ямпільщини та області.

Як керівник підприємства, я досягнув певного результату. Тому я часто бачив, що можна зробити більше, щось навколо робиться не так, що багато проблем можна набагато швидше і простіше розв’язати. Будучи директором Ямпільського «Агролісгоспу», одного з основних вкладників коштів до районного бюджету, цікавився та спостерігав за роботою депутатського корпусу Ямпільщини, обласної ради, звертав увагу на те, що проблеми району не вирішувались належним чином, а в деякій мірі вони просто замовчувались.

У мене було своє бачення та прагнення допомогти людям у вирішенні тих чи інших питань. Тому я пішов на вибори. Брав, до речі, участь у формуванні команди, яка йшла на вибори від інших районів області. Підбирали та запрошували кандидатами у депутати людей, які чогось досягли, мають тверезе мислення, є фахівцями в різних галузях, і хочуть змінити становище та життя людей на краще.

Що стосується питання, навіщо зайнявся політикою? Скажу, що є крилатий вислів, «Якщо ти не цікавишся політикою, то політика обов’язково зацікавиться тобою». Причому, якщо ти займаєшся політикою на професійному рівні, це не значить, що будеш захищеним з усіх боків. Скоріше – навпаки, у чому я на власному досвіді не раз пересвідчувався. Та не шкодую, що обрав шлях, котрим іду.

- Повернімося до головного в у Вашій депутатській повсякденній діяльності : діалогу з виборцями, виконання своїх представницьких обов’язків. Які стратегічні напрямки накресленого шляху під час зустрічей з виборцями вдалося втілити в життя?

- Почнемо з найпростішого, констатації фактів. Ідучи на вибори, я висунув сім пунктів програми, з якою познайомив людей і яку, як підтвердило волевиявлення виборців, підтримала більшість народу.

Під кожним пунктом програми я підпишусь і сьогодні. За виконання кожного пункту іде боротьба і нині на всіх рівнях. Наші досягнення відчутні . Я підкреслюю – наші, бо завжди вважав і вважаю, що один у полі не воїн, відчуваю беззаперечну підтримку і допомогу виборців.

Як голова постійної комісії з питань спільної власності територіальних громад та приватизації Сумської обласної ради, я володію станом справ у комунальних підприємствах області, будівництві, шляховому господарстві і маю деякі важелі впливу на рішення, щодо тих чи інших питань.

На Ямпільщині завжди гостро стояло і стоїть питання ремонту доріг. І шостий пункт моєї передвиборчої програми, що стосується ремонту шляхів, можна було б сміливо ставити першим. Жодна зустріч з виборцями не обходилась без констатації мешканцями міста, селищ, сіл факту: у районі доріг нема!

Я звертався до очільників області з депутатськими зверненнями, щодо катастрофічного стану доріг «Дорошівка-Дружба-Чуйківка», «Ямпіль-Свеса-Марчихина-Буда-Княжичі», «Княжичі-Микитівка-Орлівка-Ямпіль» (7 звернень).

Я неодноразово виступав з трибуни сесій обласної ради з пропозиціями, щодо ремонту доріг на Ямпільщині.

У письмовому зверненні до керівництва області пропонував проїхатися по місцевих дорогах нашого району і відчути на власному досвіді їх роздовбаність. На що отримував відповіді, які публікувались у паперових, електронних ЗМІ, і які переводили «рейки» відповідальності на місцеву владу.

Як останній захід і можливість вплинути на владу, я зібрав голів сіл Княжичі, Микитівка, Орлівка та голову районної ради і влаштував їм офіційну зустріч з керівництвом області та дирекцією облавтодору, під час якої домовилися про ремонт дороги «Княжичі-Микитівка-Орлівка».

У короткі строки, за умови дольової участі, ремонт було таки виконано. Відремонтували до виборів у Дружбівську ОТГ і відрізок дороги «Дорошівка-Дружба».

Сьогодні багато розмов іде про ремонт дороги «Ямпіль-Орлівка-Свеса». Коли я зустрічався з виборцями у ПТУ, школах, лікарні, селищній раді, наголошував, що суцільну яму на свеській дорозі можна зарівняти тільки спільними зусиллями депутатів всіх рівнів. Зі свого боку я використовував трибуну обласної ради, зустрічався з високопосадовцями, домовлявся з керівниками політичних фракцій у обласній раді про підтримку моїх звернень з приводу ремонту дороги до Свеси, виступав по телебаченню, у обласних ЗМІ.

Кошти на ремонт надійшли. Інша справа, з якою якістю зробили ремонт підрядники. І це вже відповідальність місцевих керівників, які зобов’язані контролювати хід виконання робіт.

Відремонтували дороги від Княжич до Микитівки, Свеси, та автоперевізники відмовляються виходити на маршрут. На прохання селян взяв активну участь у вирішенні питання надання коштів на придбання автобуса для княжичан.

Місцеві ради мають можливість, коли вчасно подають свої обгрунтовані пропозиції до Державного фонду регіонального розвитку, отримати кошти на ремонт доріг, водогонів, електромереж, лікарень, закладів культури, освіти.

Але подати – не значить отримати. На досвіді фінансування ремонту Свеського Палацу культури всі могли пересвідчитися у цій закономірності. Кошти довелося вибивати з «боєм», а коли вони нарешті надійшли – виявилося, що ремонт та експлуатація приміщення неможливі без експертної оцінки проектного інституту.

Довелося мені налагоджувати робочі зустрічі з проектантами, везти їх до Свеси, і разом з ними оглядати кожен куток величезного горища Палацу. На оплату праці проектантів відшукували кошти. Всі необхідні дозволи було отримано.

Лобіював проекти ремонту дороги в Ямполі на сотні тисяч гривень, ремонту водогонів у Свесі, Воздвиженському, Дружбі, освітлення у Марчихиній-Буді та Білиці, виділення коштів на придбання побутової техніки для Свеського психоневрологічного інтернату.

Нашими спільними діями втілено в життя багато інших задумок і проектів виборців та однодумців. А мета у нас одна – зробити так, щоб район став комфортним для життя простих людей.

- Костянтине Олександровичу, у Вашій довгостроковій програмі багато уваги приділяється турботі про заклади освіти, охорони здоров’я, культури. Що хвилює в нинішньому стані справ у цьому напрямку?

- Все! Коли я йшов на вибори, то дав слово боротися проти закриття лікарень, ФАПів, шкіл району, проти практики урізання коштів на утримання соціально-важливих об’єктів.

Більше того, під час зустрічі з виборцями Ямполя у 2015 році я пообіцяв всіляко сприяти у фінансуванні лікарень, шкіл, дитсадків.

Зокрема допомогти вирішити питання придбання дороговартісного сучасного рентген-апарату для Ямпільської ЦРЛ.

Ми , разом з депутатами районної ради, керівництвом ЦРЛ, добилися того, що на початку 2017 року апарат в лікарні було встановлено. А апогеєм у позитивному вирішенні цього питання стало колективне письмове звернення керівників всіх фракцій обласної ради (з якими довелося провести велику роботу) до керівництва області з проханням виділити з бюджету майже три мільйона гривень на придбання життєво необхідного для ямпільчан лікарняного обладнання.

На виконання моїх депутатських обов’язків у 2016 році було виділено 200 тисяч гривень, у 2017 - 250 тисяч гривень.

Більшість з цих коштів я витрачаю на підтримку саме шкіл, дошкільних закладів, лікарень, культурно-освітніх закладів. За кожну витрачену копійку – звітую перед виборцями під час зустрічей, у засобах ЗМІ, на сайті обласної ради.

Наведу тільки кілька прикладів з минулого року. Працівники Свеської лікарні звернулися по допомогу. З 50-х років минулого століття тут не мінялися матраси, ковдри, подушки та постільна білизна.

Фінансування не вистачає на зарплату, не те що на ремонт чи придбання обладнання. Наприкінці минулого року всі необхідні постільні приналежності було завезено до свеської лікарні.

Десятки тисяч гривень було виділено тільки в 2017 році на придбання електронного обладнання та на ремонт ямпільських, Орлівської, Марчихинобудської, свеських, Воздвиженської, Шатрищенської, Дружбівської, інших шкіл району.

Отримали нову побутову техніку дитячі садки Ямполя, Свеси, постільну білизну та посуд дитсадок Свеси, дитсадок Дружби отримав нові шерстяні ковдри та багато іншого.

Особливий біль відчуваю під час спілкування з людьми, які потребують допомоги на лікування.

На жаль, у нас зараз настав час, коли одні жирують, не знаючи куди дівати гроші, влаштовують дороговартісні гучні посиденьки на весіллях, іменинах, у відпустках, викладаючи всі подробиці шикування у ЗМІ. А більшість народу в цей час дуже бідує.

Люди не можуть допомогти собі, чи своїм близьким у скрутну хвилину. Я завжди говорив і говоритиму: маєш найменшу можливість – допоможи стражденному і тобі зарахується! Зрозуміло, не всім і не завжди в належній мірі надається допомога. Але все, що від мене залежить – роблю. Намагаюсь використовувати особисті зв’язки в обласних лікарнях, щоб виконали позапланові операції бідним пацієнтам (за найменшу ціну, а то й безкоштовно!). Прикладів не наводитиму, хай люди розкажуть, але їх, повірте, достатньо. З кожного траншу депутатських коштів відсотків 10 іде саме на допомогу тяжко-хворим.

Ще раз наголошую, турбота про неспроможних заплатити за лікування тяжко-хворих, особливо дітей – державна прерогатива.

-Костянтине Олександровичу, Ваша громадянська позиція відзначається особливим ставлення до духовного розвитку людини, до церкви…

- Без віри – нема людини. Це переконання мені дали мама з татом, яким я доземно вклоняюся.

Кожен повинен побудувати храм у своїй душі. Хто спроможний – хай зведе капличку у рідному місті, селищі, селі.

Людина, яка щиро вірить у Бога, не може зробити зла іншій людині. А це зараз головне в нашому житті.

Без відродження духовності, нам не відродити країну. Я дуже задоволений тим, що виконав обіцянку перед жителями Княжич і долучив небайдужих людей (спонсорів) разом з громадою села до спорудження храму Димитрія Солунського.

Нині мешканці одного з найбільших населених пунктів району мають можливість схилити голову в молитві у затишній церкві після більше ніж 70 років забуття.

Спілкуючись з виборцями на різні теми в кінці бесіди обов’язково наголошую: сходіть до церкви, помоліться, сповідайтесь та поставте свічку…

-Ідуть різдвяні свята, Водохреща, щоб Ви, Костянтине Олександровичу, хотіли побажати своїм виборцям?

-В першу чергу – Миру! Він так необхідний всім нам!

Достатку кожній сім’ї, здоров’я всім!

Бажаю єднання у боротьбі за свої права. Тільки спільними зусиллями ми можемо досягти бажаної мети.

А мета у нас одна: щоб люди жили достойним життям!

Комментарии  

0 # Анастасия Рыжова 22.01.2018 17:47
Спасибо большое что Вы помогаете жителям Ямпольского района.
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать | Сообщить модератору

Добавить комментарий