Menu
nul

У це свято вірять всі, хто займається сьогодні відродженням храму Успіння Богородиці, селяни.

Дерев’яна одноверха церква стояла на пагорбi край села над рiчкою Гибин. Вона була збудована у далекому 1730 рроці.

В 1753 році княгиня Кочубей перебудувала церкву.

У 1930-х рр. церкву закрили, зруйнували верхнiй ярус дзвiницi й перетворили на сiльський клуб.

3 1943 році, в тяжкі роки війни, будiвля знову почала використовуватися за прямим призначенням.

1983 р. у церквi зробили ремонт силами парафiяльноi громади.

Успенська церква в Чуйківці була безцiнною пам’яткою народної дерев’яної архiтектури, найдавнiшою на Сумщинi дерев’яною церквою, яка эберегла свої первiснi форми.

За монументальнiстю образу, масштабністю й композицiйною довершенiстю їй не було рівних серед уцiлiлих тридільних одноверхих дерев’яних храмiв Лiвобережноi Украiни.

А 24 березня 2014 року безцінний храм згорів до тла.

Навесні, як завжди, люди палять суху траву. І спалили церкву...

Горіло так, розповідають бабусі, що пожежники, які прибули дуже швидко, нічого не могли вдіяти. 600 квадратних метрів площі храму перетворилися на попіл за хвилини.

Маленький дзвін плакав за церквою...

- І уявляєте, - згадує староста села Олег Чернов, - на місці храму курява стовпом, ні вітерця, аж раптом – дзвін церковний лунає! Заплакали церковні дзвони! Саме у цю мить я повірив, що відбудуємо таку саму церкву, на цьому ж місці!

Цьому Хресту вогонь не страшний!

Та ще більше люди здивувалися, коли побачили неопалимий Хрест храму Успіння Богородиці!

Отець Олександр, який покищо править службу у пристосованому вагончику, розповідає:

-На попелищі жодної цурки не залишилось, а Хрест, що під час пожежі зірвався у самий центр вогню – стоїть не ушкоджений, навіть не оплавився, і сяє золотом!

Найзатятіші атеїсти повірили у диво, що сотворила Богородиця! За відновлення Храму взялися всією громадою. Майстрів зі сторони - не запрошують принципово!

А з небес Терещенко спостерігає за будівництвом і тішиться, що цегла із зруйнованого невдячними нащадками Хутір-Михайлівського цукового заводу іде на Богоугодне діло...

Особливо закипіла робота, коли Дружбівську міську раду, центр першої громади в районі, очолив Євген Харитонов.

Староста села, Олег Чернов, починає і закінчує свій робочий день з будівельного майданчика:

- Зрозуміло, - розповідає Олег Олексійович, - селу б самотужки не підняти відновлення церкви. Дякуючи турботам нашого обласного депутата Костянтина Товстухи, директора «Свеського лісового господарства» Олега Закусила, наших інвесторів, всіх добрих людей меценатів,  церква потрохи набуває колишніх обрисів.

А за планами чуйківців, храм має бути точно таким, як колишній, тільки з каменю,  в середині обшитий деревом.

І над селом сяятиме неопалимий Хрест храму Успіння Богородиці. Не дивлячись ні на які труднощі.

Ось нещодавно, наприклад, знайшлись вурдалаки, які зламали громадський сейф, в котрому була коробка з пожертвою на церкву, і вигребли брудними бісівськими руками суспісьні гривні, призначені на будівництво.

Хай не тішаться тимчасовою здобиччю. Богородиця все бачить. Та й поліціянти зроблять все для того, щоб злочинці опинилися на лаві підсудних.

До слова, отець Олександр розповів, що з початку будівництва, жоден гвіздок, жодна дошка, що лежать в новобудові і придбані на кошти меценатів, не пропали...

Блог Івана Богуци

Добавить комментарий